Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Відгуки простих читачів – найкраща реклама для книги, вважаємо ми, бо ж це неупереджені поради друзям!

Отож, Антоніна Малєй так описала свої враження від “Таємного щоденника Хендріка Груна віком 83 1/4 роки”

 


“Понеділок, 7 січня

Виявилося, що вчора розпочалося розслідування причин наглої загибелі рибок, що в акваріумі на третьому поверсі. У воді було виявлено доволі крихт тістечка.
Гадаю, кинути бісквіт пані Фісер в акваріум було не найкращою моєю думкою”

Яка чудова книга – “Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки”!
Деякою мірою нагадало мені про “Сторічного чоловіка, який виліз з вікна і зник” – теж будинок для людей похилого віку, де серед мешканців знаходиться бунтівник, що вирішує нарешті почати жити по-справжньому.
Але це – реальна історія, пишуть, що чувак став у Голландії національним героєм  і що готується екранізація.

Хендрік так смішно і щиро описує побут у цій установі і драми, що вирують серед мешканців! А там ще є його друг, справжній шибеник, який от щойно запропонував усім за столом кетчуп до рису, а то була банка чілі соусу. Коротше, хто б міг подумати, що справжні пригоди можна знайти навіть у 83 роки у такому місці!

“Тут заборонено тримати тварин… пані Брінкман побила рекорд – їй поталанило тижнями переховувати стару таксу під зливальницею перед тим, як її знайшли. Певно, хтось настукав. Це ж треба було всім нам попередити війну і надалі зоставатися такими безсердечними, щоби виказати шолудивого песика!”

***

І справді, Хендрік Грун став героєм у Нідерландах і нестримно підкорює весь світ: його щоденник перекладено 20 мовами, готується екранізація, а кількість шанувальників стрімко зростає.

Він — новий герой. Він — старигань, який почав по-справжньому жити тільки у вісімдесят три, але збагнув сенс життя і зробив із ним усе, що тільки можна було зробити! Його історія надихає, його пригоди вражають, його філософія наснажує.

Ніколи не пізно зробити щось зі своїм життям!

Коли тобі 83, а за плечима ні кола, ні двора і ти доживаєш віку в державному притулку, то здається, що твоєму життю (чи точніше — існуванню) настав край. Але Хендрік Грун, наш оповідач, вважає інакше. Одного дня він вирішив явити світові і себе, і свій напрочуд щасливий «притулковий» побут, задля цієї мети розпочавши вести щоденник.

І цей неупереджений опис старечого життя таким, яким воно є — з усіма його вставними щелепами та підгузками, маразмами та болями, — цей сміх крізь сльози переконує нас, що ніколи нічого не втрачено, що все тільки починається. Зрештою, як на схилку літ почалося все і для Хендріка.

Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *